Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Дудок О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
|
1. |
Дудок О. В. Морфологічна та лектиногістохімічна характеристика селезінки за умов застосування блокаторів Н1-гістамінових рецепторів у експерименті [Електронний ресурс] / О. В. Дудок, А. М. Ященко, О. Д. Луцик // Morphologia. - 2016. - Т. 10, № 1. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2016_10_1_6 Викладено результати вивчення в експерименті на 60-ти білих щурах динаміки структурних змін печінки та селезінки при введенні протягом 30-ти діб антигістамінного препарату Лоратадину. Встановлено, що Лоратадин та його метаболіти викликають в печінці ряд деструктивних змін, що сягали максимального розвитку на 30-ту та 40-у добу. На 50-ту та 60-ту добу означені зміни зазнавали поступової регресії з одночасним посиленням регенераторних процесів. Доведено роль зірчастих макрофагоцитів та навколосинусоїдних клітин у виникненні виявлених змін та у відновленні пошкоджених структур печінки. Уперше встановлено, що введення Лоратадину викликало в селезінці появу ознак антигенної стимуляції. Як альтернативу імуногістохімічним методам обгрунтовано можливість використання лектинів для ідентифікації окремих різновидів клітин печінки та селезінки.
| 2. |
Дудок О. В. Ультраструктура печінки в умовах застосування лоратадину [Електронний ресурс] / О. В. Дудок, В. І. Ковалишин, О. Д. Луцик // Acta medica Leopoliensia. - 2015. - Т. 21, № 2. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2015_21_2_14 Зазначено, що тривале застосування максимальних терапевтичних доз Лоратадину супроводжується змінами ультраструктури печінки, які свідчать про посилену інактивацію препарату з одного боку та розвиток супутніх деструктивних процесів з іншого. Такі зміни, в основному, носять транзиторний характер, але можуть бути визначальними у розвитку глибоких незворотних уражень печінки на тлі дії на неї інших гепатотоксичних чинників (вірусів, наркотичних, психотропних речовин тощо).Отмечено, что длительное применение максимальных терапевтических доз Лоратадина сопровождается изменениями ультраструктуры печени, которые свидетельствуют об усиленной инактивации препарата с одной стороны и развитии сопутствующих деструктивных процессов с другой. Такие изменения, в основном, носят преходящий характер, но могут быть определяющими в развитии глубоких необратимых поражений печени на фоне воздействия на нее других гепатотоксических факторов (вирусов, наркотических, психотропных веществ и др.).
| 3. |
Дудок О. В. Лектинова гістохімія печінки в умовах застосування антигістамінних препаратів [Електронний ресурс] / О. В. Дудок // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 3(1). - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_3(1)__32 З використанням набору лектинів різної вуглеводної специфічності дослідити вплив антигістамінного препарату Лоратадину на морфо-гістохімічні характеристики печінки. Досліди виконано на 18 білих щурах-самцях масою 160 - 200 г. Тваринам дослідної групи перорально один раз на добу упродовж 30 діб вводили Лоратадин у формі водної суспензії в дозі 0,15 мг/кг маси тіла. На 10-у, 20-у і 30-у добу після останнього введення препарату тварин виводили з експерименту. Гістологічні проби печінки фіксували у 4% розчині нейтрального формаліну і заливали у парафін. Вуглеводні детермінанти структур печінки досліджено з використанням лектинів Con A, LABA, SNA, WGA, SBA. При виченні препаратів забарвлених гематоксиліном і еозином виявлено порушення мікроструктури печінки дослідних тварин. Це проявлялося розширенням просвіту синусоїдних гемокапілярів, гіперхроматозом цитоплазми та ядер гепатоцитів, явищами гідропічної дистрофії, утворенням лімфоїдних інфільтратів. З використаних у роботі лектинів найбільш інформативними виявились лектини SBA, WGA та Con A. Зокрема, лектин SBAB нормі контурував ендотелій синусоїдних гемокапілярів, інтенсивно взаємодіяв з периваскулярною тканиною портальних трактів та центральних вен. Після введення Лоратадину зв'язування лектину SBA з цитоплазматичними глікокон'югатами і ядрами гепатоцитів істотно підвищувалось, реактивність судинного ендотелію нівелювалась. Протилежний характер перерозподілу був задокументований для рецепторів лектину WGA: у печінці інтактних тварин цей лектин взаємодіяв з глікополімерами плазматичної мембрани, цитоплазми та гетерохроматину ядер гепатоцитів; після введення Лоратадину реактивність цих структур зменшувалась. Ознакою гепатопатії було накопичення між гепатоцитами дрібних поодиноких клітин, котрі демонстрували інтенсивну реактивність з лектином WGA. Висновки: тривале застосування Лоратадину обумовлює структурно-гістохімічні зміни печінки, які проявляються у розширенні синусоїдних гемокапілярів, утворенні лімфоїдних інфільтратів, перерозподілі і модифікації вуглеводних детермінант ендотелію та гепатоцитів, згромадженні між гепатоцитами WGA реактивних клітин.
| 4. |
Дудок О. В. Гісто- та цитоархітектоніка селезінки при застосуванні антигістамінних препаратів [Електронний ресурс] / О. В. Дудок, О. Д. Луцик // Світ медицини та біології. - 2015. - № 4(54). - С. 120-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2015_4(54)__35
| 5. |
Івасівка Х. П. Ультраструктурна характеристика слизової та хрящів гортані щура на 7 та 14 добу експериментального опіоїдного впливу [Електронний ресурс] / Х. П. Івасівка, Є. В. Пальтов, З. З. Масна, І. В. Челпанова, О. В. Дудок // Morphologia. - 2021. - Т. 15, № 3. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2021_15_3_14
| 6. |
Паньків М. В. Динаміка патоморфологічних змін ультраструктурної організації міжхребцевого диску на різних термінах експериментального опіоїдного впливу та при його відміні [Електронний ресурс] / М. В. Паньків, З. З. Масна, І. В. Челпанова, О. В. Дудок, М. Є. Ковальська // Morphologia. - 2021. - Т. 15, № 3. - С. 137-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2021_15_3_20
|
|
|